- знепритомнілий
- —————————————————————————————знеприто́мнілийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
знепритомнілий — а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до знепритомніти. || у знач. прикм. || у знач. ім. знеприто/мнілий, лого, ч.; знеприто/мніла, лої, ж.Людина, яка втратила притомність … Український тлумачний словник
знепритомнілість — лості, ж. Стан за знач. знепритомнілий … Український тлумачний словник
знепритомніло — Присл. до знепритомнілий … Український тлумачний словник
непритомний — (який утратив свідомість), знепритомнілий, безтямний, безпам ятний; зо[і]млілий, обмерлий (який зомлів) … Словник синонімів української мови